Золота берізка у моїм вікні-
Всі дерева голі, а вона ще ні.
Всі дерева чорні, сумно їм без листя,
А берізка як в вогні, жовта, промениста.
Чи дощИк на вулиці, чи туман молочний,
Та не страшно деревцю зовсім і не шкодить,
Бо вона ще в шатах, ця міська красуня,
Погляд звеселяє, струнка й зовсім юна.
Я дивлюсь на місто із вікна в готелі.
Вечоріє...Накрапа...Холодно і темно.
Та переді мною, як свіча, угору
Тягне своє гілля берізка до Бога.
Я милуюсь нею і на серці спокій,
Знаю, що красу цю дарував нам Бог наш.
Насолода,радість, втіха і натхнення-
Цю берізку тут зростив мій Господь для мене.
Надежда Горбатюк,
Украина
Християнка, люблю Господа. Вчуся любити ближнього...
Прочитано 1856 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
vis-a-vis - Людмила Солма *) Примечание:
иллюстрация "После грозы" автора Мона с Галактического Ковчега:
http://kovcheg.ucoz.ru/forum/11-234-18403-16-1253550904
vis-a-vis (фран.) -
"и стояли они напротив... глаза в глаза - как душа к душе..."